-
1 distinct
adj1) ясний, чіткий, виразний, певнийdistinct writing — виразний (розбірливий) почерк
2) різний, відмінний3) окремий, особливий; індивідуальний5) поет. прикрашений, строкатий* * *a1) ясний, виразний; чіткий; членороздільнийin distinct terms — недвозначно; певний, явний
2) різний; окремий; особливий; індивідуальний3) ( from) відмінний, який відрізняється ( від чого- небудь); несхожий -
2 whiteout
nстан видимості, коли лід, небо і горизонт зливаються (тж Arctic whiteout)* * *[ˌwaitaut]nбіла пітьма, біла імла (оптичене явище в полярних широтах, при якому крига, небо та горизонт не відрізняються один від одного) -
3 whiteout
[ˌwaitaut]nбіла пітьма, біла імла (оптичене явище в полярних широтах, при якому крига, небо та горизонт не відрізняються один від одного) -
4 аналітичні і синтетичні судження
АНАЛІТИЧНІ і СИНТЕТИЧНІ СУДЖЕННЯ - класи суджень, які відрізняються один від одного способом встановлення їх істинності: істинність аналітичних суджень встановлюється за допомогою суто логічного аналізу термінів, які входять в судження; істинність синтетичних суджень встановлюється шляхом звернення до позалогічних міркувань, зокрема, до емпіричного досвіду. Поділ на А. і С. с. сягає своїми витоками філософії Ляйбніца, який виділяє два види істин - "істини розуму" та "істини факту". Для перевірки "істин розуму" достатньо закону суперечності; для перевірки "істин факту" необхідно також застосування закону достатньої підстави. Самі терміни "А. і С. с." введені Кантом, який дав їх чітке формулювання, пов'язавши з поняттями апріорі та апостеріорі. За Кантом, аналітичні судження - це судження апріорі, оскільки у них логічний предикат міститься у логічному суб'єкті. Синтетичні судження можуть бути як апріорними, так і апостеріорними. Синтетичні апостеріорні судження - судження, в яких знання про суб'єкт розширюються шляхом звернення до досвіду. Поряд з синтетичними апостеріорними судженнями Кант виділяє особливий клас суджень - синтетичні апріорні судження, які не залежать від досвіду, але разом з тим логічний предикат не міститься у логічному суб'єкті. Саме ці судження - типу "все, що відбувається, має свою причину", - є, за Кантом, особливими принципами теоретичних наук, які обумовлюють саму їх можливість. Проблема А. і С. с. набула особливої гостроти у 20-ті рр. у філософії неопозитивізму, прихильники якого вважають А. і С. с. взаємовиключаючими класами "речень мови науки". Аналітичні судження мають конвенційну природу, оскільки не містять ніякої інформації про навколишній світ, а встановлення їх істинності ґрунтується на довільно встановлених правилах мови. Синтетичні судження тлумачаться неопозитивізмом як змістові твердження про світ, істинність яких встановлюється в межах певного "мовного каркасу" шляхом звернення до емпіричних фактів за допомогою процедури верифікації. Такого розуміння А. і С. с. дотримуються Шлік, Франк, Нейрат та Карнап. Останній зробив великий внесок у розробку неопозитивістської програми - піддати все наявне знання критичному аналізу з позицій вимог принципу верифікації, згідно з яким будь-яке науково осмислене твердження може бути зведене до сукупності протокольних речень, які фіксують дані чистого досвіду, та створити універсальну мову науки. Проте уже в 50-ті рр. неопозитивістська програма розрізнення А. і С. с. зазнала краху, оскільки виявилась неможливість повною мірою формалізувати мову науки А. мер. філософ Куайн, який на початку своєї творчості поділяв точку зору неопозитивізму на А. і С. с., згодом обґрунтував неможливість чіткого розрізнення цих двох видів суджень. Куайн наполягав на тому, що хоча аналітичні судження і можна організувати у строгі системи (математика, логіка), але вони не відносяться до чіткої логіки. Так, аналітичне судження "кожний холостяк є нежонатим" не збігається з чисто логічним судженням "кожне х є х", оскільки істинність останнього обумовлена тим, що х нічого не означає, в той час як істинність першого залежить від значення термінів, які в нього входять. А значення термінів встановлюється в межах певної онтології, перевага якої визначається прагматичними мотивами. Таким чином Куайн переосмислив проблему А. і С. с. з точки зору прагматизму і запропонував її вирішення як своєрідний синтез прагматизму, сучасної логіки і аналітичної філософії.Л. ОзадовськаФілософський енциклопедичний словник > аналітичні і синтетичні судження
-
5 суфізм
СУФІЗМ - містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть С. - любов до Бога і містичне возз'єднання людської душі з Всевишнім, яке досягається шляхом дотримання шаріату (загальномусульманського релігійного закону), аскетизму, духовного очищення. Класичне перське джерело з С. (аль-Худжвірі) зазначає: "Той суфій, хто для себе "помер", і живе лише істиною, уникаючи всіх людських дарунків і їхніх пут". Духовний шлях суфія - "таарік" - шлях до Бога, кінцевою метою якого є безпосереднє пізнання істини. Якщо шаріат - перший етап містичного шляху, тарікат - другий, то хакікат (істина) - третій, кінцевий, головне, мета суфіїв. Для вступу на духовний шлях суфію потрібна посвята і наставник (араб. - шейх, мюрид, перс. - пір), який, у свою чергу, на початку свого духовного життя був також висвячений наставником. Зв'язок окремих суфійських шейхів, починаючи від пророка Мухаммеда, позначається як ланцюжок - "сілсіле". Ці ланцюжки утворюються окремими суфійськими братствами (орденами). Вчення і методи різних суфійських братств відрізняються один від одного, але об'єднані кінцевою метою. Тому, коли йдеться про С., мається на увазі не якась конкретна, ідеологічно єдина система поглядів і положень, доктрин і постулатів, а велика кількість течій, шкіл, гілок і відгалужень, поданих цілим спектром концепцій та ідей містичного шляху, котрі об'єднані єдиною метою. Існують розбіжності щодо самого терміна "С.". На думку одних вчених, слово походить від араб, "тасаввуф", що означає "очищення себе" (Керр). А. Кримський вважав, що слово походить від араб, "суф" - вовна, груба вовняна тканина, з якої виготовлявся одяг суфіїв - хирка. Суфійська хирка переходила у спадок від наставника до найгіднішого духовного сина. Така передача хирки, яка часто налічувала до сотень літ і складалася з одних латок, - символ, що виражає передачу духовної влади. С. як філософсько-релігійний світогляд, що був різко опозиційним до ортодоксального ісламу, зазнавав переслідувань, хоча в результаті реформаторської діяльності аль-Газалі (1058 - 1111) отримав певне визнання. Газалі - викладач мусульманського права, автор відомого трактату "Відродження наук про віру", прийшов до висновку про неможливість раціонального пізнання Бога, про принципову невідповідність віри як поняття ірраціонального і філософії як продукту раціоналістичних побудов. Пізнання Бога, за аль-Газалі, можливе лише шляхом екстатичних переживань В. ін висунув вчення про богоподібність людської душі, яка, як і Бог, є позапросторовою. Попри боротьбу офіційного ісламу з С., ідеї С. стрімко поширювались. Це пояснюється близькими народові етичними ідеалами С., такими як чистота рук і серця, соціальна справедливість, рівність усіх людей перед Богом, утвердження добра, совісті і братства. У XI - XII ст. складається школа суфійської літератури - сукупність творів поетичних, філософських, житійних, що виражають і проповідують ідеї С. Розквітає суфійська поезія на фарсі (XII - XV ст.) - Саної, Аттар, Дж. Румі, Джамі. С. стає філософською основою, літературною нормою класичних мусульманських літератур - араб., перськ., турецьк., урду. С. вже не одне століття знаходиться в полі зору дослідників (Риттер, Корбін, А. Кримський, Е. Бертельс, Ніколсон, Тримінгем, Шиммель та ін.). А. Кримський присвятив ряд праць проблемам С. та взаємозв'язку С. і перськ. класичної поезії - "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. Гіджри" (1896), "Мусульманство та його будучність" (1904), "Історія Персії, її літератури та дервіської теософії" (1903 - 1917). С. сьогодні набуває популярності як на Сході, так і на Заході. Суфійська поетична традиція досягла XX ст. - у творчості М. Ікбаля (Пакистан), С. Сепехрі(Іран). Головна настанова С. - аскетизм і духовне очищення - спонукає до виникнення та утворення нових суфійських братств.Т. Маленька -
6 wide
1. n1) поет. простір; широчінь2) (the wide) розм. увесь світ, всесвіт2. adj1) широкийwide gauge — зал. широка колія
2) що має (якусь) ширину; завширшки3) великий, обширний, просторийwide variety — велика різноманітність, широкий вибір
4) просторий (про одяг)5) широко розплющений (про очі)6) широко розчинений (про двері)7) далекий (від чогось — of); віддалений8) що відхиляється; невдалий9) розм. хитрий; спритний10) розм. розпусний; непристойний11) розм. непомірний; що виходить за допустимі межі12) фон. широкий (про голосний звук)13) що значно відрізняється (про ціни на біржі)3. adv1) поет. широко, всюди, скрізь2) навстіж3) мимо цілі, невлад4) далеко; рідко* * *I [ˌwaid] n1) пoeт. простір, широчінь2) cл. ( the wide) весь світII [ˌwaid] adone /whacked/ to the wide — той, що загинув
1) широкий; від краю до краю2) той, що має таку-то ширину3) обширний, просторий; широкий по охвату; величезний4) дiaл. просторий ( про одяг)wide coat — широке /просторе/ пальто
6) (of) далекий (від чого-н.); той, що відхиляєтьсяwide of the mark — мимо цілі; неправильно; не по суті; недоречно
views wide of ours — погляди, які різко відрізняються від наших
7) cл. хитрий, спритнийwide fellow — хитрун; розпущений; непристойний; непомірний, що виходить за межі допустимого
8) фон. широкий ( про голосний)9) eк. той, що значно відрізняєтьсяIII [ˌwaid] adv1) пoeт. широко, скрізь ( far and wide); he travelled far and wide він об'їхав весь світ2) широко, навстіж3) мимо цілі; невлучноto speak wide — говорити недоречно /не по суті/; говорити незв'язно
his blow went wide — він промахнувся; він вдарив, але не попав
4) далеко; рідко -
7 wide
I [ˌwaid] n1) пoeт. простір, широчінь2) cл. ( the wide) весь світII [ˌwaid] adone /whacked/ to the wide — той, що загинув
1) широкий; від краю до краю2) той, що має таку-то ширину3) обширний, просторий; широкий по охвату; величезний4) дiaл. просторий ( про одяг)wide coat — широке /просторе/ пальто
6) (of) далекий (від чого-н.); той, що відхиляєтьсяwide of the mark — мимо цілі; неправильно; не по суті; недоречно
views wide of ours — погляди, які різко відрізняються від наших
7) cл. хитрий, спритнийwide fellow — хитрун; розпущений; непристойний; непомірний, що виходить за межі допустимого
8) фон. широкий ( про голосний)9) eк. той, що значно відрізняєтьсяIII [ˌwaid] adv1) пoeт. широко, скрізь ( far and wide); he travelled far and wide він об'їхав весь світ2) широко, навстіж3) мимо цілі; невлучноto speak wide — говорити недоречно /не по суті/; говорити незв'язно
his blow went wide — він промахнувся; він вдарив, але не попав
4) далеко; рідко -
8 основні питання філософії
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ФІЛОСОФІЇ - граничні питання про існування і світ людини. Філософська рефлексія починає із зовнішнього світу і від нього переходить до аналізу людини. Цей перехід від натурфілософії до філософії життя чи філософської антропології повторюється в історії думки декілька разів і постає, за Дильтеєм, як її суттєва закономірність. О.п.ф. знайшли відбиток у структурі і тематиці філософських вчень: про природу, про людину, про знання і методи його отримання, про науки теоретичні, практичні і творчі тощо. Значним підсумком осмислення О.п.ф. стала їх класифікація і розробка Кантом у системі. Кант виділяє чотири питання: 1) Що я можу знати? 2) Що я повинен робити? 3) На що я можу сподіватися? 4) Що таке людина? На його думку, на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія, на четверте - антропологія. Але по суті, вважав Кант, їх всі можна звести до антропології. О.п.ф. звичайно виражаються в суперечності полярних категорій: річ в собі і явище, свобода і необхідність, конечне і безконечне, матеріальне й ідеальне та ін. Різні філософські вчення відрізняються набором таких універсалій, розумінням їх зв'язку і місця у вченні, а отже, і О.п.ф С. лід розрізняти О.п.ф. і принцип філософської системи. Як правило, принцип один; якщо їх декілька у одного мислителя, це є еклектика. У Канта принципом є непізнаваність речей в собі, обмеження знання чуттєвим досвідом. На засадах цього принципу він вирішує проблему пізнання, моральної діяльності, власне, увесь набір сформульованих ним О.п.ф. У Гегеля аналогічні питання розв'язуються на основі іншого принципу - єдності мислення і буття. Саме таким терміном позначає він дану єдність. Ототожнення принципу і О.п.ф. збіднює та спрощує філософську проблематику. В багатоманітності історико-філософського процесу наявна і розмаїтість принципів. Для сучасного стану філософської думки України характерна розмаїтість принципів, бо майже кожен дослідник поєднує фрагменти різних вчень. З огляду на це, такий стан думки є не лише плюралістичним, а й еклектичним. Зрештою, це має і позитивний сенс, оскільки дозволяє засвоїти більший масив філософської культури, осмислити більше коло О.п.ф. Останні ніколи остаточно не вирішуються: адже, за словами Фіхте, яка людина, така і її філософія.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > основні питання філософії
См. также в других словарях:
діастереоізомери — ів, мн. Ізомери, що відрізняються один від одного конфігурацією двох (або кількох) елементів асиметрії … Український тлумачний словник
закон грімма-гольдшмідта — закон Гримма Гольдшмидта Grimm Goldschmidt’s law Grimm Goldschmidtsches–Gesetz – закон, який визначає межі й можливості ізоморфного заміщення йонів у мінералах. Ізоморфне заміщення (при температурах, не дуже близьких до температури плавлення)… … Гірничий енциклопедичний словник
зубець — бця/, ч. 1) спец. Гострий виступ на чому небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). 2) перев. мн. зубці/, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики на рівній… … Український тлумачний словник
полігібрид — а, ч. Гібрид, одержаний від схрещування організмів, які відрізняються одночасно один від одного багатьма ознаками … Український тлумачний словник
дах — (польс. < нім.) Верхня частина будинку, яка складалася з огороджувальної покрівлі і несучої частини у вигляді крокв, балок, ферм тощо. Залежно від конструкції і матеріалів розрізняються на утеплені і холодні, горищні і безгорищні (див.… … Архітектура і монументальне мистецтво
відновленість вугілля викопного — восстановленность угля ископаемого умовний термін для позначення генетичних типів вугілля: a genetic type – слабко (мало) відновленого і відновленого a reduced (r) and low reduced (lr), які характеризуються різними властивостями вітриніту і… … Гірничий енциклопедичний словник